null

Меню сайту
Пошук


Обрати мову на сайті

Select Language Online

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:



Праздники сегодня
Головна » 2013 » Квітень » 12 » Сергій Гордієнко: Захід поставив нашого селянина на коліна
00:14
Сергій Гордієнко: Захід поставив нашого селянина на коліна
Сувора зима і сніжна весна дозволили скептикам прогнозувати в Україні неврожай озимих і кризу сільського господарства в цілому. Аналітики скрупульозно намагаються знайти вихід з патової ситуації. Однак, як стверджує західна преса, без допомоги ЄС і США нашій країні не впоратися із занепадом села. Про те, чи істинне таке судження і яка взагалі ситуація в агропромисловому комплексі, «ГолосUA» говорив з народним депутатом України від КПУ Сергієм Гордієнком.

- Сергіє Володимировичу, як все-таки вплинули аномальні погодні умови на врожай нинішнього року?

- Урожай нинішнього року – це результат роботи аграріїв у минулому році. Надзвичайно посушливі літо й осінь піддали ризику посівну. Тому зараз необхідно уважно стежити, в якому стані сходять озимі, які певною мірою постраждали і від погоди нинішньої весни. Праця жителя села – це завжди ризик, тому з точністю сказати, яким буде врожай озимих у 2013-му, не можна. За прогнозами Міністерства агрополітики комплексу, пересівати такі культури в цілому не доведеться. Взагалі, хотілося б звернути увагу на те, що, наприклад, великий агрохолдинг зможе пересіяти такі культури без особливих проблем, а ось дрібний фермер, який вклав у посівну воістину титанічну працю, стикнеться з масою перешкод, у тому числі і фінансових. Це явно не сприяє його процвітанню, а часом і виживанню. Так що будемо сподіватися на краще.

- А чи варто очікувати різкого стрибка цін на сільськогосподарську продукцію?

- Ціни залежать від цілого ряду факторів. Це і ставки по кредитах, і вартість пального, і, нарешті, робота людей. Так вже вийшло, що держава сьогодні не в змозі субсидувати діяльність фермерських господарств, які в буквальному сенсі змушені животіти. У нинішніх реаліях селянин отримує мізерну зарплату, а його господарство – мізерний прибуток. В умовах, коли зростають тарифи, не варто думати, що ціна на продукцію АПК залишиться колишньою. Можливо, стрибка не буде, але зростання передбачається.

- До речі, про тарифи. Українське село також постраждає від вимог МВФ?

- Уже постраждало. Міжнародний валютний фонд фактично вбив цілий ряд галузей українського агропрому. Вимагаючи від офіційного Києва вдвічі підвищити ті ж тарифи на газ і електроенергію, Захід ставить українського селянина на коліна. Фермерам нічим платити за світло і паливо, про яку ефективну роботу сільського господарства тут може йти мова? Крім того, варто згадати про різницю у внутрішніх і зовнішніх закупівельних цінах на саму продукцію. Селянин змушений за копійки продавати той же хліб, молоко, м’ясо, овочі, в той час як великі трейдери згодом збувають таку продукцію втридорога. І МВФ стежить за цією ситуацій.

- Але ж держава повинна якось стимулювати АПК …

- Безумовно. Точніше, ми всі повинні підштовхувати державу до вирішення нагальних проблем АПК, включаючи підвищення заробітної плати і дотацій. Тому що робота на селі ніколи не була легкою і високооплачуваною. Тільки тоді ми зможемо говорити про якісь перспективи в цій галузі. Зверніть увагу, ринок сільськогосподарської продукції начебто насичений, але через низьку купівельну спроможність громадян вона не реалізується в повному обсязі.

- Під час свого недавнього візиту до Будапешта Прем’єр-міністр Микола Азаров заявив про необхідність перейняти європейський досвід дотацій для аграріїв. Чи зможе така практика прижитися в Україні?

- Всі чудово розуміють, що дотування сільського господарства здійснюється у всьому світі, і Україна не повинна бути тут якимось винятком. Я з великою тривогою констатую: сьогодні Україна з її прагненнями до Європи не звертає увагу на досвід наших європейських сусідів у цій сфері. Скажімо, в тій же Угорщині я запитував у своїх колег про стан справ у їхньому аграрному секторі. Вони кажуть, що ситуація складна, оскільки багатші країни ЄС вводять всілякі квоти на постачання продукції. Інша справа – при Радянському Союзі, коли у Угорщині був ринок збуту і СРСР не диктував свої умови поставок. Наприклад, сьогодні Європа бере в угорського виробника 20 тисяч літрів вина, а решту продукції вже нікуди подіти. Європа дасть трохи грошей за те, щоб залишки цього вина були знищені, але ж це неправильно! Зі свого боку, хочу зауважити, що Україна, природно, повинна переймати кращий європейський досвід підтримки сільського господарства. Однак – і самостійно боротися за те, щоб не втратити свої традиційні ринки збуту. Приміром, ми мали величезний ринок збуту цукру в Росії та інших країнах СНД, але через бездумну позицію ці ринки ми втратили, і сьогодні Україна вже не є провідним світовим виробником цукру. Це призвело до закриття і занепаду великих переробних підприємств і заводів, до безробіття. Необхідно підтримувати село, і воно підтримає державу.

- А кого саме потрібно підтримувати на селі в першу чергу?

- На даний момент ми підтримуємо великого землевласника, але ніяк не простого селянина. Але ж саме на звичайного трудівника села має бути спрямована головна державна допомога. Нам необхідно зміцнювати структури сільрад і в міру сил збільшувати заробітну плату на селі, збільшувати використання майнових та земельних паїв. Саме в цьому – майбутнє України.
Переглядів: 159 | Додав: hordienko | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входа
Календар
«  Квітень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
Опитування
Как Вам живётся при "украинском" капитализме?
Всього відповідей: 305
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


















Сайт народного депутата України Володимира Даниленка

Коминформ







Всі права захищено © 2010 Сумський обласний комітет Комуністичної партії України.
Сайт управляється системою uCoz