"Шановні учасники  круглого столу!

Насправді суть сьогоднішньої розмови має полягати не лише у проблематиці окремого проекту Закону, а відповіді на ключове питання – чи є насправді в Україні місцеве самоврядування, чи ні?

На жаль, відповідь ця вкрай негативна. З кожним роком розрив між красивими словами і обіцянками про децентралізацію, перенесення влади ближче до людини, зміцнення самостійності і фінансової бази громад і реальним станом справ на місцях стає все більш кричущим і нестерпним. Самоврядування поступово перетворюється і вже майже стало самоврятуванням. Процес цей за останні півтора десятка років набрав такої сили, що видається практично незворотнім, адже йому на ділі сприяють вищі органи державної влади України. І це не залежить від імен вищих посадових осіб, партійної приналежності переможців виборів, складів парламентської більшості та Уряду країни. Самоврядування душилося, душиться і буде душитися, оскільки буржуазним владам справжнє народовладдя непотрібне.

Окреслені вище тенденції знайшли своє повне відображення в урядовому проекті Закону про службу в органах місцевого самоврядування, поданого до парламенту на початку поточного року.

Хоча, заради об’єктивності, скажу, що він за якістю підготовки значно кращий, ніж законопроект про державну службу, вірніше те сміття, що прийшло до Комітету під виглядом законопроекту і яке Робоча група Комітету півроку доводила до того стану, в якому його було прийнято.

Мені довелося тоді надати чимало пропозицій, частину з яких врахували, однак багато ключових залишилося за кадром. Вони цікавіі для даного законопроекту, адже мова йде про схожі речі, хоча є й відмінність. Ця відмінність має полягати в тому, що в законопроекті про самоврядну службу має бути на порядок більше враховано основоположні принципи побудови системи місцевого самоврядування, які тисячі років були в основі організації життя наших пращурів – це правова, організаційна та матеріально-фінансова самостійність у вирішенні питань місцевого значення. Однак у поданому законі цього немає і близько.

Обговорюваний законопроект, як і прийнятий Закон України «Про державну службу» носить відверто каральний характер. Вся дисциплінарна відповідальність з її десятком проступків переходить сюди. Таке враження, що разом із так званим антикорупційним законодавством службовців самоврядування хочуть зробити заложниками і винними за всі гріхи і неподобства, що кояться в державі. Але ще з часів Антона Павловича Чехова, який залишив прекрасні нариси про роботу рудниківу Сибіру, добре відомо, що вільний поселенець працює набагато краще і продуктивніше, аніж закутий у кайдани каторжанин, у якого два стимули в житті – шматок хліба і страх.Однак розробники законопроекту гнуть свою лінію.

Законопроект навіть не згадує права службовців місцевого самоврядування на об’єднання у профспілки, хоча для державної служби це право нам вдалося відстояти. Але ж профспілка – невід’ємний елемент демократії і в тій же Європі, про яку люблять розповідати по ділу і без діла, на публічній службі можна навіть страйкувати. Це що в нас, крок до кріпацтва? Хоча зрозуміло, що буржуазній владі, яку поставив великий капітал і яка за двадцять років забезпечила найбільше в Європі соціальне розшарування на бідних і багатих, профспілки ні дочого.

Законопроект встановлює надмірний контроль державних органів над органами самоврядування. Якщо тут виписано відсильні норми на Закон України «Про державну службу» в частині прийняття на самоврядну службу, оцінювання, дисциплінарної відповідальності, то будьте готові до того, що до кожного з органів місцевого самоврядування із перевірками щодо виконання тих чи інших посадових обов'язків тих чи інших службовців місцевого самоврядування (в тому числі з питання власних самоврядних повноважень), будуть навідувався працівники такої суто виконавчої структури як Нацагентсво з питань державної служби.

Це ще один хитрий спосіб втручання в діяльність самоврядування зі сторони урядових та міністерських кіл. Причому такий підхід, як я вже зауважував, не залежить від імен конкретних керівників та їх партійної належності. Завжди вищі, центральні та місцеві структури виконавчої влади намагалися підім’яти під себе місцеве самоврядування.

Конституція України, Європейська хартія місцевого самоврядування, базовий наш Закон категорично забороняють окрім чітко виписаних правоохоронних функцій втручатися у діяльність органів місцевого самоврядування. Але якщо органи місцевого самоврядування взяти та й назвати бюджетними установами, як у Бюджетному кодексі? То вже у справи бюджетних установ втручатися можна. А якщо їх до того ж назвати регуляторними органами, дозвільними органами – то тим більше можна.

У нашому випадку робота службовців місцевого самоврядування штучно відокремлюється від діяльності власне органів місцевого самоврядування, визначається як самостійна сфера відносин, яку виконавчій владі вповні можна контролювати і втручатися на власний розсуд.

До речі, законопроект виводить із законодавчого обігу базове поняття «посадова особа органу місцевого самоврядування», заміняючи її словосполученням «службовець органу місцевого самоврядування». Але ж у Конституції України йдеться саме про посадових осіб органів місцевого самоврядування. 19 стаття Основного Закону чітко говорить, що такі посадові особи як і власне органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Але ж тепер, якщо будуть запроваджені службовці, а не посадові особи, то всі три вищеозначені фундаментальні речі (підстави, межі повноважень, спосіб дій) можна описувати не лише законом, але й указами, постановами, розпорядженнями, наказами міністерств тощо. Може в цьому причина «новацій»? Знівелювати, принизити роль ЗАКОНУ і Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади?

Хотів би зупинитися на окремих питаннях матеріального плану і намаганнях їхнього регулювання в законопроекті.

Я проти того, щоб забрати у керівників органів місцевого самоврядування право і можливість надавати абсолютну більшість тих надбавок, доплат, матеріальних допомог, які вони мають сьогодні.

Елементарна допомога родичам на поховання буде заборонена. На лікування в якихось екстрених випадках – також. Це що, по-християнськи?

А чому немає доплат за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників? За які такі красиві очі це має робитися безкоштовно? Тим більше, коли такі вакансії будуть місяцями, адже конкурси триватимуть по 2-3 місяці. Але це ще не так критично, а от коли рядовий працівник виконує обов'язки тимчасово відсутнього керівника з абсолютно іншим рівнем відповідальності та немає за це доплати як зараз, то це вже виглядає дикістю.

Також я хотів би привернути увагу до надбавки за вислугу років. Подивіться від якої цифри вона танцює – від мінімальної заробітної плати. Хоча сьогодні, як і раніше, обчислюється від посадового окладу. Таке положення взяли із Закону України «Про державну службу», звичайно, щоб зекономити на службовцях місцевого самоврядування. А в тому Законі, до речі, ця ідея з'явилася буквально в останні дні підготовки відповідного законопроекту з подачі кількох молодих людей з виконавчої влади, які працювали в Робочій групі Комітету і була дуже схвально сприйнята під час голосування більшістю парламенту.

При цьому зверну Вашу увагу, що надбавка за вислугу років у прокуратурі, судах продовжує обраховуватися від посадового окладу. По пам'яті відзначу, що суддя місцевого суду при нинішньому рівні мінімальної заробітної плати та максимально можливому за Законом України «Про судоустрій» посадовому окладі в 15 мінімальних заробітних може отримати максимальну доплату понад 13000 гривень, а державний службовець чи службовець місцевого самоврядування, які відпрацювали по 20-30 років при такому підході отримає близько 1100 гривень. Скажіть мені, де тут справедливість?

Подивіться також, як у цей законопроект перекочувала щорічна разова премія за результатами оцінювання. Вона надається лише за відмінну оцінку і в розмірі до 100 відсотків посадового окладу. Це досить серйозна сума за рівня наших заробітних плат. І тепер уявіть собі ситуацію, коли одна людина набере 39,5 балів і отримає оцінку 4, а інша – лише на півбала вище і отримує оцінку 5 та разом із цією оцінкою – 3-4 тисячі гривень під ялинку на Новий рік. Кращого методу, щоб зруйнувати колективи важко й вигадати. Тобто позитивна оцінка чотири оплачується абсолютно однаково із оцінкою три. То чому ж не зробити цю премію і для «відмінників», і для «хорошистів», а розмір нехай визначають у положеннях про преміювання. Наприклад, за «відмінно» – 25 відсотків посадового окладу, за «добре» – 15. Невже не розберуться керівники з трудовими колективами на місцях і такі очевидні речі ми маємо прописувати в законі?

Інколи складається враження, що автори законопроекту не читали ні Конституції, ні окремих рішень Конституційного Суду України з проблематики місцевого самоврядування, ні, тим більше, базового нашого Закону. Інакше як можна додуматися, щоб місцева рада накладала на сільського, селищного, міського голову дисциплінарні стягнення. Це ж самостійна одиниця системи місцевого самоврядування, головна посадова особа територіальної громади, а не ради і має такий же представницький мандат від виборців! Аналогічну логіку можна віднести і до норми, за якою голова не зможе накладати дисциплінарні стягнення на своїх заступників і навіть керівників управлінь, які є членами виконавчого комітету і затверджуються відповідною радою!

Одним словом, давно вже я нічого доброго не чекаю від виконавчої влади для місцевого самоврядування. Тільки тиск, тільки втручання, тільки недостатнє фінансування існуючих повноважень, передача нових, але не забезпечених грошима, намагання забрати функції, які десятками років виконувало місцеве самоврядування. Ту ж саму технічну інвентаризацію і облік нерухомості. А яка доля чекає місцеве самоврядування з адміністративними послугами, ми ще побачимо.

Щодо проекту Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування», то на моє глибоке переконання його необхідно повертати назад до Уряду на доопрацювання, як ми вже вирішили для такого ж за «якістю і користю» для місцевого самоврядування проекту Закону «Про об’єднання територіальних громад".