З приводу публікації. Людей не обдуриш!

Саме так закінчується так зване інтерв’ю – монолог П.Ворони в одній з своїх газет –агіток, в якій він з «наукової» точки зору зачіпає мене та Комуністичну партію з метою дешевого популізму та критики позиції комуністів.

Мого відкоша автор статті отримав на згадуваній передачі після того, коли він безпідставно зробив випад в адресу Комуністичної партії України. Зауважую, що і в подальшому на брехню і хамство буде адекватна реакція з мого боку та моїх товаришів.

Чому всім «кісткою в горлі» стали комуністи? Саме тому, що послідовно стоять на своїх позиціях, не міняють політичних переконань, відстоюють інтереси людей. Незважаючи на всі закиди на нашу адресу, жоден з подібних «коментаторів» на пряме питання : «За який закон ( рішення сесій місцевих рад) проголосували депутати-комуністи, який суперечить їхнім передвиборним обіцянкам чи політичній програмі?»,- сказати нічого не можуть, а видумують різну нісенітницю. Ніхто не може дорікнути комуністам, ані голосуванням за пенсійну реформу, ні проти дітей війни, чорнобильців, афганців, продажу земель, реформування медицини, приватизацію, територіальну реформу тощо. Тому і переходять на брехню, як автор у своєму монолозі. Краще б «помаранчеві» розказали детально про свою роль щодо позбавлення громад і людей посульських земель і боліт, сумнівного продажу незавершеного будівництва будинку культури у райцентрі, прихоплення в оренду чи власність магазинів тощо.

Щоб показати свою значущість у науково - педагогічній справ автор привертає до цього увагу нібито моєю заздрістю чи злістю. Яка може бути у мене заздрість чи злість? Я навіть ніколи не чув і не знаю, де працює чи навчається автор, бо мене ніколи не цікавили наукові роботи на зразок «про психологічний стан кози, коли вона скубе траву», якими грішить багато нинішніх здобувачів наукових ступенів.

Щодо зміни політичних переконань, чи точніше хазіїв, то чого тут автору оправдовуватися. Зрада, вона і є зрада. Тим паче неодноразова. Про це мені кажуть його колишні однопартійці по Руху, «Нашій Україні» в усіх районах області. Прикриватися патріотизмом тут нічого. Є простий прагматизм бути «в почьоті», бути ближче до влади. Думаю, що це не останнє політичне перевтілення автора та його поплічників. От тому вони і ненавидять комуністів, що серед нас немає зрадників.

Шкода, що згаданий науковець проявляє невігластво, перекручує, чи точніше просто бреше про реформи медичної галузі на селі під орудою міністра-комуніста. Якщо він натякає на колишнього міністра Ю.О.Гайдаєва ( був Міністром з 23 березня по 18 грудня 2007), то до реформ і закриття лікувальних закладів і шкіл він ніякого відношення не мав і не має. Він виступає категорично проти цього. Компартія ніколи подібного не підтримувала і не підтримає. Отже, невігластво очевидне.

Нісенітницею є опус про оболонську лікарню. Саме комуністи, разом з жителями Оболоні, до останнього захищали дільничну лікарню, надавали допомогу у покращенні її матеріальної бази. Думаю оболонці йому «втовкмачать» істину і дадуть гідну оцінку.

Особисто неодноразово робив депутатські запити, звернення до Уряду, обласної, районної влади щодо недопущення закриття Оболонської, Круподеринської, Лазірківської та інших лікарень, шкіл, дитячих садків.. Значна кількість цих закладів отримала від Компартії суттєву допомогу для забезпечення своєї життєдіяльності і покращення матеріальної бази.

Відрадно, що абсолютна більшість полтавчан розуміє і правильно оцінює подібні публікації ворон, бо привернути увагу до своїх особистостей, окрім брехні та перекручування фактів, нічим, а … в депутати тягне. Тож не дуріть людей навіть від великого бажання отримати депутатський мандат. Людей не обдуриш!

С.Гордієнко,

народний депутат України,

фракція Компартії України