Незважаючи на шалену протидію з боку праворадикальних політичних структур, що зараз домінують в органах місцевого самоврядування Львівщини, у Львові відбувся Антифашистський конгрес інтелігенції західних областей України. Його девізом стало гасло "Ні!” нацизму!”. 75 років тому у часи захоплення покірної Європи Адольфом Гітлером саме тут, у Львові, відбулася потужна акція спротиву фашизму – Антифашистський конгрес діячів культури. Тому нинішній форум продовжує славні традиції «Червоної Галичини» і є, фактично, Другим антифашистським конгресом.

Переговори про місце його проведення у Львові досить довгий час велися з багатьма ДЕР-ЖАВНИМИ установами. Але – безрезультатно. Навіть коли вже було досягнуто згоди і попередньо оплачено вартість оренди приміщення, керівництво вказаних установ «чомусь» неодмінно розривало усі домовленості. Антифашистів тут бояться, немов вогню. І при цьому місцева влада вперто не бажає визнавати себе профашистською.

Єдиною послідовно державницькою політичною силою, яка шанує загальнолюдські цінності та дбає про міжнародний авторитет нашої Вітчизни, виявилася Комуністична партія України. До того ж Львівський обком КПУ забезпечив проведення конгресу безоплатно.

До Львова прибули делегації Львівської, Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької областей, а також гості з Києва та інших регіонів України. Відкрив форум голова Антифашистського комітету України Георгій Володимирович Буйко. У вступному слові він наголосив, що представники інтелігенції зібралися у Львові для того, щоб підтримати традиції антифашистського руху і висловити стурбованість, без перебільшення, смертельною загрозою фашизації, що йде від праворадикальних сил.

У роботі конгресу взяли участь народні депутати України різних скликань – Сергій Гордієнко, Іван Мигович, Ростислав Чап’юк, Георгій Буйко. Серед почесних гостей конгресу були генерал-лейтенант запасу Леонід Тімін та голова Львівської обласної ради Організації ветеранів України Герой Соціалістичної праці Тимофій Махоньок. До учасників із вітальним словом звернувся Перший секретар ЦК Компартії України, голова фракції комуністів у Верховній Раді України Петро Симоненко. Два привітання Антифашистському конгресу надійшли з Берліна – від Європейського Форуму миру та від Союзу жертв нацизму. Вітання надіслали також Міжнародний слов’янський комітет та Слов’янський комітет Білорусії. Організація «Борці опору фашизму», що діє під егідою ЮНЕСКО, повідомила, що уважно стежить за роботою конгресу.

З основною доповіддю «Антифашистський конгрес діячів культури у Львові 1936 р.: досвід і уроки для сучасності» виступив голова Антифашистського комітету України Георгій Буйко. Співдоповідь «Фашизм – явище антикультури (антипод культури)» виголосив вчений секретар Всеукраїнської громадської організації "Інтелігенція за соціалізм” Іван Мигович. Прозвучали також до двадцяти повідомлень від вчених, народних депутатів України, працівників культури, вчителів, представників Збройних Сил. Конгрес прийняв звернення «Ні!» фашизму в Україні!» до Президента України Віктора Януковича, прем’єр-міністра Миколи Азарова, голови Верховної Ради Володимира Литвина, уповноваженої з прав людини Ніни Карпачової, генерального прокурора України Віктора Пшонки, а також до голів державних адміністрацій і голів обласних рад Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей.

Учасники конгресу вшанували у Львові пам’ять жертв фашистського терору. Адже «звичайні» гітлерівці разом із галицькими націоналістами та есесівцями «Галичини» створили на Львівщині чи не найстрашнішу і найпотужнішу у світі машину смерті – передусім для мирного населення. Кривавий терор розпочав один із найбільш зловісних підрозділів, створений гітлерівською Німеччиною для знищення мирного населення, – батальйон «Нахтігайль», сформований з українських націоналістів. В окупованому Львові фашисти створили три концентраційні табори, де системно і цинічно відбирали життя у сотень тисяч людей. При цьому значна частина цих, визнаних Нюрнберзьким трибуналом, злочинів чинилася руками тих, хто підкреслював свою приналежність до українських націоналістів. Пам’ять жертв фашистського терору була вшанована хвилиною мовчання. Делегації від конгресу поклали квіти до пам’ятника розстріляним польським вченим на Вулецьких пагорбах у Львові, до пам’ятника жертвам Голокосту на місці колишнього єврейського гетто та на місце поховання полум’яного антифашиста, видатного письменника Ярослава Галана, що загинув від рук підісланого націоналістами убивці.

Після закінчення роботи конгресу відбулась прес-конференція керівників делегацій та громадських організацій України – учасників конгресу.