До мене звертається велика кількість полтавчан з приводу останніх повідомлень, пов’язаних із  ініціативами влади, щодо заборони Компартії України.

Так, дійсно особливістю нинішнього політичного моменту в Україні є шалене розпалювання владою антикомуністичної  істерії, посилення репресій проти Компартії, її керівництва, партійного активу та рядових членів партії. Такого печерного варварства - оскаженілого руйнування пам’ятників Володимирові Іллічу Леніну, іншим діячам радянської епохи, воїнам - переможцям у боротьбі з фашизмом, бандитських нападів на приміщення Центрального Комітету КПУ, партійних комітетів на місцях, морального й фізичного терору проти керівників партії та рядових комуністів Україна досі не знала.

Влада не тільки не припиняє і не засуджує ці злочинні дії, вона офіційно порушує питання про заборону Компартії й навіть комуністичної ідеології. Пошук ворогів  внутрішніх і зовнішніх - звичайна справа для режимів, які зазнають поразки, або стикаються із серйозними труднощами. Таким ворогом нинішній режим  «призначив» нашу  Комуністичну партію - провідну політичну силу, яка послідовно виступає проти всевладдя олігархів і загрози фашизації державного й громадського життя. Нинішнім українським «владцям» не дає спокою усвідомлення того, що Україна, яка здобула після Великого Жовтня свою державність, перетворена за роки Радянської влади героїчною працею нашого народу в родині братніх народів Радянського Союзу на країну з потужною сучасною індустрією, великим сільськогосподарським виробництвом, передовою наукою, самобутньою культурою, яка входила в десятку передових держав Європи, нині відкинута на задвірки континенту, за 23 роки не може вийти хоча б на рівень кінця 80-х років минулого століття. Змінюються президенти, склади парламенту, уряду, місцевих органів влади, складаються численні програми, даються обіцянки, а справи не йдуть.

Хвалений капіталізм, утверджений у нашій країні, не показав обіцяних переваг. У такій ситуації бездарній владі залишається одне - вишукувати в соціалістичній історії країни трагічні сторінки, наявні в них негативні моменти й на них зосереджувати увагу громадян, політично не підкованої молоді. При цьому замовчується те, що все це давно було засуджене Комуністичною партією Радянського Союзу, Компартією України, що нинішнє покоління комуністів до зазначених негативних моментів не має ніякого відношення.

Цькування, переслідування Компартії ведеться, як кажуть, на всіх фронтах та в масштабах, безпрецедентно, з використанням адміністративного й пропагандистського ресурсу держави, трибуни Верховної Ради, підконтрольних олігархам засобів масової інформації. Розгорнуто істеричну кампанію, мета якої – відволікти увагу від різкого погіршення життя людей, росту цін і тарифів, прищепити нашим людям стійкі антикомуністичні переконання, неприйняття всього, що пов’язане з нашим соціалістичним минулим, налаштувати їх проти комуністів. Нашу партію обвинувачують у тому, що, виступаючи за перетворення нашої країни на федерацію, вона нібито підтримує, у тому числі матеріально, «сепаратистів» та «терористів».

Насправді Компартія неухильно дотримується вимоги партійної програми про необхідність рішуче виступати проти будь-яких проявів сепаратизму. Надаючи важливого значення врахуванню специфіки різних регіонів країни, зумовленої їх історичним минулим, етнічним складом населення, традиціями та іншими обставинами, Компартія не виключає можливості переходу до федеративного устрою країни, але за міцних конституційних гарантій єдності країни. В антикомуністичній істерії дуже активну участь беруть усілякі зрадники-перевертні на кшталт колишнього головного ідеолога й другого секретаря ЦК КПУ Л.Кравчука, який підписав у серпні 1991 року незаконний, як визнав буржуазний Конституційний Суд України, указ про заборону Компартії України, численна рать учорашніх «полум’яних пропагандистів всеперемагаючого вчення марксизму-ленінізму», «борців з буржуазним націоналізмом, релігійним дурманом, фальсифікаціями історії та політики КПРС».

Ці відщепенці, які одержали свого часу від партії все - освіту, наукові ступені й звання, хлібні посади, тепер буквально захлинаються у своєму антикомуністичному блювотинні, вислужуючись перед своїми новими хазяями - олігархами й знахабнілими послідовниками прислужників гітлерівських фашистів часів Великої Вітчизняної війни.

Не гребуючи послугами цих людей, які втратили совість і честь, правлячий режим особливу ставку робить на розкладання Комуністичної партії зсередини, вишукуючи в її лавах людей, здатних - через слабкість, або невгамовні кар’єристські амбіції, жадобу збагачення, острах викриття якихось поганих вчинків або пороків - на зраду. Такі на крутих поворотах, у важкій ситуації зазвичай знаходяться, про що свідчать події останніх днів, коли з фракції Компартії України у Верховній Раді вийшли окремі її члени.

Невідомо, чим нові хазяї перебіжчиків будуть розраховуватися за їхню зраду - доларами чи нетрадиційними послугами. Та це й не важливо. В.І. Ленін говорив, що немає особливої різниці між зрадниками за переконанням чи зрадниками через слабкість.

За що можна заборонити політичну партію в Україні? Стаття 5 Закону України «Про політичні партії в Україні» говорить: «Обмеження щодо утворення і діяльності політичних партій Утворення і діяльність політичних партій забороняється, якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на: 1) ліквідацію незалежності України; 2) зміну конституційного ладу насильницьким шляхом; 3) порушення суверенітету і територіальної цілісності України; 4) підрив безпеки держави; 5) незаконне захоплення державної влади; 6) пропаганду  війни, насильства,  розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі; 7) посягання на права і свободи людини; 8) посягання на здоров'я населення. Політичні партії не можуть мати воєнізованих формувань. Діяльність політичної партії може  бути  заборонена лише за рішенням суду. В першій інстанції справу про заборону політичної партії розглядає Верховний Суд України».

Звичайно, слід розуміти, що мова іде не про дії окремих осіб, що є членами партії, а про партію, як організацію, мету і завдання, відображені в її офіційних документах, що реалізуються у відповідності до рішень її керівних органів і доведених по вертикалі до низових партійних організацій. Правова аксіома-партія не може нести відповідальність за протиправні дії окремих її членів, чого б це не стосувалося.

В чому, зокрема, вина організацій Компартії України Полтавської області і окремо взятих комуністів? Свої безглузді звинувачення в сепаратизмі, ліквідації незалежності України, спробах зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету та територіальної цілісності України, підриву безпеки держави, незаконного захоплення державної влади, пропаганди війни, насильства, розпалення міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі влада спростовує сама, через відповіді регіональних правоохоронних органів  на мою адресу:

Прокуратура Полтавської області : «27.05.14р. №04/4-1956-14 Народному депутату України Гордієнку С.В. Шановний Сергію Володимировичу! Прокуратурою області розглянуто, у межах компетенції, Ваше депутатське звернення про надання інформації щодо проведення слідчих (розшукових) дій стосовно членів Комуністичної партії України.

Повідомляю, що слідчими оpганами прокуратури не здійснювалося досудове розслідування кримінальних проваджень відносно членів Комуністичної партії України за фактами вчинення останніми кримінальних правопорушень, спрямованих на· ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету та територіальної цілісності України, підриву безпеки держави, незаконного захоплення державної влади, пропаганди війни, насильства, розпалення міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, посягання на здоров' я населення, створення або участь в незаконних воєнізованих формуваннях чи інших дій, направлених проти основ національної безпеки. З повагою Прокурор області О.Закорецький»

Управління Служби безпеки України в Полтавській області: «29.05.14р. 66/6/Г- 191/12 Народному депутатові України Гордієнку С.В. Шановний Сергію Володимировичу! У правлінням Служби безпеки  України в Полтавській області розглянуто Ваше депутатське звернення від 15.05.2014 року.

Повідомляємо, що у теперішній час слідчим відділом Управління досудове слідство у кримінальних провадженнях за злочинами, передбаченими ст. ст. 109 - 114-1,115, 121, 122, 125-127,146, 185-187, 189, 194,255 - 258-5, 260 - 263-1, 338, 341, 342, 349, 436-437, 443, 444, 447 КК України щодо членів Комуністичної партії У країни не проводиться.

Відомості про проведення оперативно-розшукових заходів У правлінням на предмет причетності осіб до вчинення кримінальних правопорушень є інформацією з обмеженим доступом. З повагою Начальник управління О.Кривич».

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області: «27.05.2014 №Д/Г-62 Народному депутату України  Гордієнку С.В. Шановний Сергію Володимировичу! Керівництвом УМВС України в Полтавській області Ваше звернення щодо надання, в межах повноважень, інформації відносно вчинення членами Комуністичної партії України злочинів, передбачених ст. ст. 109-114-1, 115, 121, 122, 125-127, 146, 147, 185-187, 189, 194, 255-258-5, 260-263-1, 338, 341, 342, 348, 349,436-437,443,444,447 КК України, розглянуто.

Повідомляємо, що слідчими підрозділами УМВС У країни в Полтавській області відомості про вищевказані протиправні діяння, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносились. Відповідно, оперативно-розшукові заходи відносно членів партійних осередків Комуністичної партії України органами і підрозділами УМВС в області не здійснюються. З повагою в.о.начальника  І.Г.Корсун». Аналогічні відповіді надійшли і з інших регіонів України. Розрекламований зміст позовної заяви міністерства юстиції базується на доказах, які викликають сміх і здивування навіть в юристів-початківців.

Так за що ж забороняти Компартію України? Виходить за те, що вона стоїть «кісткою в горлі» будь-якій буржуазній владі своєю незалежною політикою в захисті прав простих людей, за те, що говорить про необхідність повернення народу вкраденого у нього, що вимагає по найбільш важливих проблемах, які стоять перед суспільством, радиться з людьми шляхом проведення референдумів, що попереджала про можливі загрози загострення ситуації в країні, коли не буде проведено всеукраїнський референдум за народною ініціативою щодо вектору зовнішньополітичної інтеграції, що постійно пропонувала і пропонує шляхи мирного врегулювання конфлікту в Україні, що говорить правду про те, що майдан нічого не приніс для простої людини, а був використаний олігархами для своєї боротьби за владу і ресурси, що партія не підтримує політики підвищення цін і тарифів в Україні в угоду МВФ, що вказує на існуючі загрози для економіки держави у зв’язку із згортанням взаємовигідної співпраці з країнами Митного союзу і можливих втрат ринків тощо.

Як не крути, але по Закону Компартії заборонити не можна, але нинішній владі цього дуже хочеться. Логіка влади зрозуміла, якщо не вийде заборонити, то опаплюжити, залякати її електорат, всіма можливими засобами розвалити її структури, «перекупити» окремих охочих до грошей функціонерів і депутатів різних рівнів, зробити навколо неї інформаційний вакуум та ін. Спроба заборони - це величезний крок до жорстокої диктатури, бо якщо вийде заборонити Компартію, то завтра можна буде заборонити будь - яку партію або всі в цілому.

Тверезомислячих людей це хвилює. Проти спроб незаконної заборони Компартії виступають прості люди і політики в нашій країні та різних країнах Європи і світу, але слід розуміти і те, що нинішня влада здатна на все.