ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРОВІ УКРАЇНИ

                                                                   АЗАРОВУ М.Я.

МІНІСТРОВІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я  УКРАЇНИ

                                                                                                                 БОГАТИРЬОВІЙ Р.В.       

Депутатське звернення

Щодо  невиконання органами виконавчої влади та посадовими особами закладів охорони здоров’я норм законодавства України про забезпечення пільгових категорій громадян  безкоштовними і пільговими ліками  та необхідність комплексного загальнодержавного вирішення проблеми

Шановні  Миколо Яновичу, Раїсо Василівно!

Низкою законів України та Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. №1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань» передбачено безоплатне, або пільгове надання ліків.

До них належать:

1) особи, яким передбачено безоплатне відпускання лікарських засобів згідно із Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». До таких осіб належать:

-учасники бойових дій та особи прирівняні до них;

-інваліди війни та прирівняні до них особи;

-учасники війни;

-особи, на яких поширюється дія даного Закону;

-особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;

2) особи, які мають особливі трудові заслуги перед державою відповідно до Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні». Такими особами вважаються Герої Соціалістичної Праці, Герої України та повні кавалери ордена Трудової Слави;

3) особи, яким передбачено безоплатне відпускання лікарських засобів згідно із Законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». До них належать:

-особи, які віднесені до першої категорії постраждалих від Чорнобильської катастрофи;

-неповнолітні діти померлих громадян, віднесених до другої категорії, смерть яких пов’язана з Чорнобильської катастрофою;

-учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до третьої категорії постраждалих;

-неповнолітні діти померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесені до третьої категорії постраждалих, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою;

-діти, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

-діти, яким встановлено інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою

4) пенсіонери із числа колгоспників, робітників, службовців, які одержують пенсію за віком, у зв’язку з інвалідністю та в разі втрати годувальника у мінімальних розмірах (за винятком осіб, які одержують пенсію на дітей у разі втрати годувальника);

5) діти віком до трьох років;

6) діти-інваліди до 16 років;

7) діти віком до 18 років, які перенесли у 1988 р. хімічну інтоксикаційну алопецію у м.Чернівцях;

8) дівчата-підлітки та жінки з протипоказаннями вагітності, а також жінки, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, забезпечуються безоплатно засобами контрацепції відповідно до Національної програми планування сім'ї, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 1995 р. № 736.

Також, крім названих категорій осіб, у спеціальному додатку №2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. №1303 визначено перелік захворювань, у разі амбулаторного лікування яких лікарські засоби відпускаються безоплатно. До них належать: онкологічні захворювання, гематологічні захворювання, діабет (цукровий і нецукровий), ревматизм, пухирчатка, туберкульоз, дизентерія, дитячий церебральний параліч, бронхіальна астма, системні, хронічні, тяжкі захворювання шкіри, сифіліс, шизофренія та епілепсія, психічні захворювання (інвалідам I та II груп, а також хворим, які працюють в лікувально-виробничих майстернях психоневрологічних і психіатричних закладів), стан після операції протезування клапанів серця, СНІД, ВІЧ-інфекція, післяопераційний гіпотиреоз, у тому числі з приводу раку щитовидної залози та деякі інші види захворювань.

Крім того, хворі на СНІД та ВІЛ-інфіковані, незалежно від основного захворювання, мають право на безоплатний відпуск лікарських засобів за наявності в них будь-яких інших захворювань.

Лікарські засоби за наявності в особи відповідного захворювання відпускаються безоплатно лише у разі амбулаторного лікування основного захворювання, за яким надано пільги.

Законодавством також передбачено пільговий (з оплатою 50% їхньої вартості) продаж лікарських засобів. Зокрема при амбулаторному лікуванні на умовах пільгового продажу відпускаються лікарські засоби за рецептами лікарів:

1) інвалідам І та ІІ груп внаслідок трудового каліцтва, професійного або загального захворювання;

 2) інвалідам з дитинства І та ІІ груп;

 3) дітям віком від трьох до шести років;

 4) особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами. Відповідно до цього закону реабілітованими вважаються особи, які з політичних мотивів були необґрунтовано засуджені судами або піддані репресіям позасудовими органами, у тому числі «двійками», «трійками», особливими нарадами і в будь-якому іншому позасудовому порядку, за вчинення на території України діянь, кваліфікованих як контрреволюційні злочини за кримінальним законодавством України до набрання чинності Законом СРСР «Про кримінальну відповідальність за державні злочини» від 25 грудня 1958 року;

5) особам, нагородженим знаком «Почесний донор України» та «Почесний донор СРСР» відповідно до Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23 червня 1995 р.Безкоштовно або на пільгових умовах хворим відпускаються лікарські засоби вітчизняного та іноземного виробництва згідно з Переліком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 1996 року №1071.

Дітям-інвалідам віком до 18 років лікарські засоби відпускають за рецептами лікарів незалежно від місця проживання цих дітей, але в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.

Витрати, пов’язані з оплатою вартості лікарських засобів, покладено на органи охорони здоров’я за місцем, де ці ліки фактично відпускаються.

Однак, через украй незадовільне фінансування медичної галузі (галузь охорони здоров’я Полтавської області фінансується на 62% згідно з потребою) дані норми законів України і постанов Уряду не виконуються.

До мене надходить багато звернень громадян у зв'язку з тим, що місцеві органи виконавчої влади дали усну вказівку керівництву лікарняних закладів не виписувати рецептів на ліки інвалідам, які мають на це право відповідно до законів України ( окремі додаються). Окрім того, на особистих прийомах громадян керівники органів виконавчої влади  цинічно заявляють, що «не виписували і виписувати не будемо, бо немає коштів, а для того, щоб купити ліки, ідіть жебракуйте».

Це викликає обурення у людей, які мають нещастя бути інвалідами, мають мізерні пенсії, соціальні допомоги та не можуть звести кінці з кінцями. Особливо гострою є ця проблема для сімей, які  мають хворих і дітей-інвалідів, для яких щоденне прийняття ліків є умовою життя, а такі ліки за своєю вартістю є недоступними для них. Через це багато з людей просто помирає. Суттєво погіршує ситуацію  закриття лікарняних закладів у сільській місцевості та непомірні ціни на медикаменти.

Люди справедливо звертають увагу на те, що такого не дозволяла собі жодна попередня влада. І що це є цинічною формою прискорення вимирання населення, яке запроваджує влада.

З огляду на зазначене, прошу вас, шановні Миколо Яновичу, Раїсо Василівно, дати доручення вивчити  та вирішити цю гостру проблему. Однією з форм вирішення проблеми може бути надання місцевим бюджетам цільових субвенцій на ці цілі для тих категорій громадян, які особливо цього потребують.

Зволікання з вирішенням проблеми породжує серйозну соціальну напругу і шкодить авторитету державної влади.

Додаток: 7 аркушів (листи громадян Оржицького району Полтавської області). 

З повагою

Народний депутат України                                             С.В.Гордієнко