Пример Китая и тот факт, что с ним, хотят этого или нет, считаются капиталистические страны ЕС, свидетельствует о том, что коммунистические идеи являются действенными, и Украине, как и другим государствам нужно идти именно этим путем.

Так прокомментировал народный депутат от КПУ Сергей Гордиенко прошедший в Брюсселе 15-й саммит Евросоюз – Китай.

По свидетельству Радио свобода, Евросоюз надеется, что сотрудничество с Пекином и, непосредственно, китайские инвестиции помогут в преодолении европейских экономических проблем. Происходят поиск возможности для подписания китайско-европейского соглашения о создании зоны свободной торговли, сотрудничества в области транспорта, электроэнергетики и связи.

Найбільше зростання рейтингу КПУ відзначається у традиційних областях на півночі та південному сході країни, у деяких округах їхній рейтинг зріс до 15-20%. Про це у коментарі кореспонденту ГолосUA повідомив директор Агентства соціальних комунікацій Сергій Бєлашко.

«Наведені дані свідчать, що Україна не залишилася осторонь від загальносвітової тенденції зростання лівих настроїв на тлі триваючої економічної кризи. Проте у цілому зростання рейтингу КПУ обумовлений переважно внутрішніми причинами», – зазначив експерт.

 На його думку, значна частина лівого електорату відвернулася від основних суб’єктів українського політикуму, і цей процес триває. Різке зміщення «Батьківщини» вправо і активне поглинання партією Тимошенко правоцентристського електорату «Нашої України» спровокувало відтік від неї ліво-орієнтованих прихильників у Центрі та на Заході України. З іншого боку, розчарування у Партії регіонів зробило прихильниками Компартії ліво-орієнтованих виборців Півночі, Сходу і Півдня країни, що виводить комуністів на другі позиції у цих регіонах.

Приближающиеся выборы нака­ляют градус социального противо­стояния, подталкивая гражданам к осознанию накопившегося недо­вольства жизнью. И хотя несколько повышенная эмоциональность на­ших работ не всегда позволяет ав­торам бюллетеня оставаться ана­литически беспристрастными, зато обостряет интеллект и перо. А так как мы издаем журнал не акаде­мический, а публицистический, то перо наше должно разить врагов как штык. Иначе зачем тратить вре­мя на составление слов в предло­жения, если они оставляют читате­лей равнодушными?

Именно желание разжечь среди людей возвышенные эмоции, рож­денные жаждой социальной спра­ведливости, заставляет нас предо­стерегать их от чрезмерного увле­чения эмоциями предвыборными. Ибо выборы — это вовсе не классовая война, которая только и спо­собна привести наш многостра­дальный народ к освобождению из-под «железной пяты». Выборы — это даже не настоящее сражение в освободительной войне наро­да против своих классовых врагов! Выборы — это пока только лишь передислокация враждующих клас­совых армий перед столкновением, которое еще предстоит; классовые армии еще только готовятся к бит­вам, надеясь по результатам выбо­ров занять более выгодные страте­гические высоты.

- Сергію Володимировичу,  в кінці минулого року ви у своєму інтерв’ю детально розповіли про цілі і завдання, які, на Ваш погляд, ставили перед собою утворені громадські організації, на зразок «Моєї Полтавщини», джерела їх фінансування та загрози для виборців. Чи справдилося те, що ви прогнозували?

- Дякую за запитання. Так, все, про що ми вели  мову у тодішньому інтерв’ю, на жаль збулося. Чому на жаль? Тому, що як ми і прогнозували за балачками про благодійність,  – це виявився банальний передвиборний проект, за яким «стирчать вуха» влади і великого бізнесу. Нині гречка проросла і все стало очевидним навіть для тих,хто не вірив нашим словам. А очевидним стало те, що влада і бізнес ведуть до парламенту тих, хто буде відстоювати їхні інтереси, а не простих людей. Вони видають їх нібито за самовисуванців, нові обличчя у політиці, «благородних» кандидатів. Та все звичайно не так. Це скоріше схоже на вовків  в овечих шкурах.

Саме так закінчується так зване інтерв’ю – монолог П.Ворони в одній з своїх  газет –агіток, в якій він з «наукової» точки зору зачіпає мене та Комуністичну партію з метою дешевого популізму та критики позиції  комуністів.

Мого відкоша автор статті отримав на згадуваній передачі після того, коли він безпідставно зробив випад в адресу Комуністичної партії України. Зауважую, що і в подальшому на брехню і хамство буде  адекватна реакція з мого боку та моїх товаришів.

Чому  всім «кісткою в горлі» стали комуністи? Саме тому, що послідовно стоять на своїх позиціях, не міняють політичних переконань, відстоюють інтереси людей. Незважаючи на всі закиди на нашу адресу, жоден з подібних «коментаторів» на  пряме питання : «За який закон ( рішення сесій місцевих рад) проголосували  депутати-комуністи, який суперечить їхнім передвиборним обіцянкам чи політичній програмі?»,- сказати  нічого не можуть, а видумують різну нісенітницю. Ніхто не може дорікнути комуністам, ані голосуванням за пенсійну реформу, ні проти дітей війни, чорнобильців, афганців, продажу земель, реформування медицини, приватизацію, територіальну реформу  тощо. Тому і переходять на брехню, як автор у своєму монолозі. Краще б  «помаранчеві» розказали детально  про свою роль  щодо позбавлення громад і людей посульських земель і боліт, сумнівного продажу  незавершеного будівництва будинку культури у райцентрі, прихоплення в оренду чи власність магазинів тощо.