Рост цен на продукты означает, что продовольственная безопасность Украины под угрозой. И власть, к сожалению, не только не решает эту проблему, но и способствует ее усугублению.

Так народный депутат фракции КПУ Сергей Гордиенко прокомментировал информацию о том, что цены на продукты в Украине выросли на 10-15%, а в некоторых случаях на все 40%. В частности, как передает ТСН, подорожали основные ингредиенты так называемого борщевого набора, по которому измеряется благосостояние украинцев, - картофель и капуста. И теперь стоимость кастрюли борща дотягивает до 94,5 гривен. 

"Регулирование цен на продукты питания, особенно на продукты первой необходимости, - один из важнейших элементов обеспечения продовольственной безопасности страны, - сказал Сергей Гордиенко. - Это было четко отражено в соответственном законопроекте КПУ. Чего не скажешь о том невнятном, не конкретном, выхолощенном законе, который, в итоге, приняла Рада”.

Как пояснил коммунист, принятый парламентом закон о продбезопасности, фактически, лишь констатирует необходимость ее обеспечения, но не предоставляет для этого конкретного инструментария. "В законопроекте Компартии этот инструментарий есть”, - отметил Сергей Гордиенко, напомнив, что именно необходимо сделать, чтобы обеспечить Украине и ее гражданам продовольственную безопасность.

З 1 січня 2013 року вступив у дію Закон України «Про зайнятість населення», який  «зробив суцільно зайнятими» усіх жителів села, які є членами особистих селянських господарств.

Це породило великі проблеми щодо взяття таких членів на облік у центрах зайнятості, як безробітних, постали перешкоди перед селянами в отриманні субсидій, соціальних виплат тощо. За умов суцільного безробіття це викликало обурення і невдоволення селян.

На селі, в ході згубних аграрних реформ зруйновано більшість сільськогосподарських формувань і фактично без роботи залишилися мільйони українських селян, які сьогодні змушені виживати без допомоги держави.

Дохід отримуваний ними від ведення особистого селянського господарства не лише не дорівнює місячному розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи,  а є значно нижчим.

Обіцяної на початку реформ державної підтримки для розвитку особистих селянських не було, не має  і не передбачається на майбутнє.

Всіляку ініціативу селян до виробництва сільськогосподарської продукції знищує диспаритет цін на промислову продукцію, добрива, енергоносії, що робить працю селянина заздалегідь збитковою.